ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ
«Наша праця,
- писав В.Сухомлинський, - проходить у світі дитинства – от про що не можна
забувати ні на хвилину. Потрібно знати цей світ, але і цього замало, потрібно
вжитися у світ дитинства. У кожному вчителеві має сяяти і ніколи не згасати
маленька іскорка дитинства, вона допомагає знаходити оптимальне рішення в
безлічі педагогічних завдань, що він їх вирішує».
Дисципліна –
це умови, засоби і результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль.
Головною
умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителем і
дітьми.
Дисципліну в
класі багато в чому обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів,
організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних
вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку, умов і
традицій даної школи.
Хорошої
поведінки діти не лише вчаться, а й запозичають її. Добре, якщо діти з перших
днів перебування в школі засвоюють еталони поведінки: як входити і виходити з
класу, як стояти біля дошки, звертатися до вчителя, вітатися тощо.
Часто за
однакових умов в одному класі і в різних учителів дисципліна різна. Це свідчить
про те, що багато залежить від рівня професіоналізму, майстерності, комплексу
особистих якостей учителя.
При порушені
дисципліни в конфліктних ситуаціях не слід поспішати звертатися на допомогу до
адміністрації, батьків. Краще з’ясувати причину й встановити контакт із учнем
самостійно.
Варто
враховувати такі правила:
- Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при
цьому всіляко стимулюйте їхню активність;
- Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування. Урок має свої чіткі
завдання, це не арена для з’ясування стосунків;
- Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня.
Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний,
оптимістичний настрій у класі;
- Стежте за правильністю постави, проводьте
фізкультхвилинки; не припускайте перевтоми учнів;
- Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути
стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою та поведінки.
- Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали змогу відчути себе лідерами;
- Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість,
імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя;
- Будьте привітними, але враховуйте, що фамільярність може породити неповагу;
- Не виявляйте антипатії до важких учнів, сподіваючись від них поганої
поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно
з вашими очікуваннями;
- Не припускайте появи «любимчиків», бо це створює зайві проблеми, ускладнює
стосунки в колективі;
- Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Пам’ятаючи
народну мудрість: «У ножа одне лезо, а в слова їх сотні», - не можна вимагати
від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими;
- Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не
вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує
веселий, спритний, оптимістичний учитель;
- Не забудьте привітати дитину з днем народження, надіслати похвальний лист
батькам;
- Підтримуйте контакт із учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних
заходах, спільних походах. Спілкуйтеся з дітьми на природі, вдома, у спільній
трудовій діяльності.
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся
отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з
дисципліною у класі. Їх найбільше цікавлять успіхи своєї дитини. Виявляйте
коректність у взаєминах із батьками. Постійна негативна інформація, скарги
псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей
навчати й виховувати дітей.
Досвід показує, що більшість конфліктних
ситуацій породжується непогодженням учня, а часто й самих батьків, з
оцінюванням. Причина в тім, що самооцінка, як правило, вища за оцінку,
поставлену вчителем. Потрібен коментар відповіді, письмової роботи, а вчитель,
як правило, обмежується лише виставлянням оцінки. Має місце суб’єктивний
підхід, коли на оцінювання впливає поведінка, старанність і навіть ставлення до
вчителя.
Простежується переоцінювання значущості
контролю. Для багатьох учителів і учнів оцінка стала не засобом, а методом
навчання. На уроках більше запитують, ніж навчають, перекладаючи важкість
засвоєння нового матеріалу на домашню роботу. Це призводить до перевантаження,
погіршення здоров'я дітей, неповаги до школи та вчителя. У книжці «100 порад
учителеві» В. Сухомлинський пише:
-
Ретельно розучуйте
матеріал на уроці, не витрачайте багато часу на опитування, не оцінюйте того,
чого ще не встигли навчити;
-
Більш надійна та оцінка,
що враховує відповіді на кількох уроках. Нехай учень знає, що ви за ним
спостерігаєте і радієте його успіхам;
-
Не ставте погану оцінку,
якщо учень не засвоїв матеріал. Пригніченість, зневіра не сприяють активізації
мислення. Стимулює навчання тільки успіх, допоможіть учневі його досягти;
-
Ширше використовуйте
словесне оцінювання судження, а не оцінки. Не виставляйте в журнал і в щоденник
випадкові оцінки заради їхнього нагромадження. Більш доцільним є тематичний
облік знань. Якщо велика частина учнів не впоралася з письмовою роботою, не
варто виставляти оцінки в журнал;
-
Заохочуйте
взаємодопомогу між учнями, шефство над молодшими, роботу в групах,
взаємонавчання та взаємоконтроль;
-
Застосовуйте
різнорівневу педагогічну підтримку, диференційовані, довгострокові домашні
завдання. Шукайте можливість заохотити учня і за малі успіхи, вселити почуття
впевненості, можливості досягнення успіху;
-
Враховуйте природні
можливості, стан здоров'я й умови життя дитини, оцінюючи її навчання, виховання
і розвиток, пам’ятаючи народну мудрість: «Кому більше дається, з того й більше
вимагається»;
-
Відчуття провини – не
самообвинувачення, а докори сумління, прагнення до самовдосконалення,
порядності;
-
Перш ніж засудити,
завжди варто подумати, чи можна вибачити;
-
Усвідомлення своєї
провини – найперша умова виправлення;
-
Потрібно виховувати в
дітях совість і ясність розуму;
-
Свобода – це право
робити все, що законно і не шкодить іншим людям;
-
Брак простоти і
скромності – це брак розуму;
-
Сором перед людьми –
хороше почуття, але найкраще – сором перед власною совістю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий